Вхід для користувачів
 




27 листопада 2012

Про увічнення пам'яті академіка Володимира Перетца (1870-1935)

2010 року науковий світ відзначив 140-річчя від дня народження й 75- річчя з дня смерті в засланні видатного вченого-славіста, патріота української науки й культури, академіка АН України, академіка АН Росії та академіка АН СРСР Володимира Миколайовича Перетца (1870-1935). 

Про увічнення памяті академіка Володимира Перетца (1870-1935)

 

  

 

Не залишилась у стороні й наша країна.

 

 

 

По-перше, ще 2009 року групою видатних науковців та громадських діячів (проф.  В.Брюховецький, акад.  І.Дзюба, акад. М.Попович, акад. В.Скляренко, письменник М.Слабошпицький, голова Спілки театральних діячів України Л.Танюк, ініціатор вшанування пам’яті академіка В.Н.Перетца А.Рудзицький)  було підписано звернення до органів влади з проханням увічнити пам'ять академіка АН України, АН Росії та АН СРСР  Володимира Миколайовича Перетца (1870-1935), встановивши пам’ятний знак на будинку Інституту філології Київського національного університету імені Т.Шевченка.

Лист цей був повністю підтриманий Головою Постійної Комісії з питань культури та туризму Київміськради  Олександром Бригинцем та всіма членами даної Комісії: В.Журавським, М.Резніковичем та О.Толубицьким.

Далі  - пропозицію підтримали члени Комісії з питань найменуваннь та пам'ятних знаків при КМДА (копія Протоколу додається).

По-друге: УДППЗ "Укрпошта" також підтримала  наше зверненя та видала 2010 року  ювілейний конверт "Академік Володимир Перетц". 

Й тепер - вже 2012 року громадськість Києва чекає на появу пам’ятного знаку на будинку Інституту філології Київського національного університету імені Т.Шевченка. 

ПЕРЕТЦ Володимир Миколайович (1870-1935).  

Народившись у Петербурзі 1870 року у відомій родині (правнук декабриста Г.А.Перетца, який помер в Одесі, племінник імператорського Держсекретаря Є.А.Перетца), акад. В.Перетц усе своє життя присвятив вивченню та пропагуванню української літератури, культури й мови.

Перебуваючи з 1903 р. на посаді професора Київського Університету, акад.В.Перетц, одним з перших у Росії почав домагатися створення кафедри української мови; він керував створеним ним Семінаром, кістяк якого створили його студенти – у майбутньому гордість нашої країни - вчені-славісти й літературознавці: проф. С.Маслов, акад. А.Лобода, М.Драй-Хмара, М.Зеров, І.Огієнко, проф. М.Гудзій, П.Филипович, проф. О.Назаревський та ін.

Саме на його Семінарах вперше почали вивчати спадщину Котляревського, Антоновича, Кониського, Колеси, Потебні, Л.Українки, Шевченка, Франка. Потрібно сказати, що акад.В.Перетца пов'язувала дружба з І.Франко, про що свідчить їхня переписка.

Академік Володимир Перетц був найбільшим фахівцем з пам'ятника української старовини - "Слова о полку Игореви", він же вивчав й "Пересопницьке Євангеліє", на якому присягають у вірності народу України всенародно обрані Президенти.

Будучи полум'яним патріотом України, акад. Перетц був одним з  засновників Всеукраїнської Академії Наук в 1918 році, а 1919 його обрали академіком ВУАН.

Пізніше, переїхавши до Ленінграду, акад. Перетц 1921 р. створює  Товариство дослідників української старовини, літератури й мови, куди ввійшли вчені зі світовим ім'ям В.Вернадський, Б.Модзалевський, В.Срезневський, В. Адріанова-Перетц та інш.

1923 р. акад. Перетц починає домагатися відкриття НДІ українознавства в Ленінграді. Крім цього тривали Семінари, які створили ґрунт для створення Київської української філологічної школи.

Дружні відносини акад. Перетц підтримував з українськими академіками С.Єфремовим, М.Грушевським, А.Кримським.

Після початку справи "Союзу визволення України" 1930 р., науковий центр українознавства В.Перетца в Ленінграді був закритий, а 1934 р. був заарештований, як "український буржуазний націоналіст" й акад. Перетц (справа т.зв. "Російської національної партії"). Його звинувачували у зв'язках з академіками С.Єфремовим і М.Грушевським, участі в "Українському Товаристві", його статті в українських журналах було названо націоналістичними. Акад. В.Перетца було вигнано з Академії Наук, і заслано в м.Саратов, де він й помер в 1935 році.

Могила акад.Перетца в Саратові не зберіглася.

1957 р. академік Перетц було посмертно реабілітовано і поновлено у званні академіка.


Комісія з питань культури та туризму [ 77 KB ]
Про встановлення меморіальних дошок 1 [ 71 KB ]
Про встановлення меморіальних дошок 2 [ 42 KB ]



Коментарі

 


RSS 2.0 contacts home