9 травня 2015
Олена ЖИВКОВА: ЗАБУТИ НЕМОЖНА, ПОВЕРНУТИ!
Забігаючи наперед, рада повідомити що віднедавна «Аркадійський краєвид» повернувся на своє законне місце у залі голландського мистецтва.
Дуже сухі факти
Картина «Аркадський краєвид» походить із колекції засновників музею - Богдана Івановича та і Варвари Николівни Ханенків, однак обставини, за якими її було придбано, невідомі. Оскільки згадка про картину відсутня у каталозі зібрання Ханенків (1899 р.), складеному самим власником[i], але у іншому прижиттєвому виданні - Collection Khanenko (1911 р.)[ii] - твір вже опубліковано та репродуковано, можна вважати, що картину було придбано в проміжку між цими двома датами.
У середині 20-х років, за часів, коли зібрання Ханенків вже набуло статусу державної установи, картину було записано до інвентарної книги музею: «Інв. №2610 «C.van Poelenbourg. Аркадський краєвид з Силеном та вакханками.»[iii].
Пізніше під назвою Аркадський краєвид твір увійшов до обох наукових каталогів, виданих головним дослідником ханенківського зібрання – професором Сергієм Олексійовичем Гіляровим у 1927 р. (№ 366)[iv] та у 1931 р. (№ 198)[v].
Як про це свідчить фото з музейного архіву[vi] у 30-ті роки картину Пуленбурга було розміщено в експозиції на першому поверсі особняку Ханенків (будинок №15) у розділі «Пейзаж с мотивами итальянизма в искусстве крупной буржуазии. Голландия середина XVII ст.».
Подальшу долю картини документовано у науковому архіві музею Ханенків часів Другої світової війни. Оскільки твір Пуленбурга не зазначено у переліку експонатів, які музейні співробітники встигли евакуювати до Уфи, Пензи та Саратова влітку 1941 р.[vii] можна стверджувати, що на час окупації Києва у вересні 1941 р. картина знаходилась у музеї.
Згадка про Аркадський краєвид відсутня також у так званих «розписках про позичання» (Empfangsbescheinigung), які нацисти надавали співробітникам музею з кінця жовтня 1941 р. до березня 1942 р., при вилученні окремих творів мистецтва для прикрашання квартир та службових приміщень вищих чинів окупаційної влади[viii]. Тож протягом цього часу картина все ще лишалася у музеї.
У 1942 р. за наказом райхскомісара України Еріха Коха було створено «Крайове управління архівів, бібліотек і музеїв»[ix], яке очолив німецький архівіст доктор Георг Вінтер. Вінтера також було призначено директором т.зв. «Крайового музею» (Landesmuseum), куди увійшли колекції найбільших київських музеїв українського російського і зарубіжного мистецтва, у тому числі - Музею західного та східного мистецтва (тепер - Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків).
У серпні 1943 р., побоюючись наближення радянських військ, команда Георга Вінтера розпочала підготовку до вивозу колекцій «Крайового музею» у Німеччину. Відібрані твори пакували у заздалегідь підготовлені ящики, кожен з яких супроводжувався списком вкладених творів[x]. Саме в одному з цих списків знову зустрічається згадка про картину К. Пуленбурга «№3. Inv. 2610 Poelenburg, G. Nimphen und Silen 38x71»[xi].За свідченням професора С.О.Гілярова «Числа 15 сентября упакованные ящики были вывезены в Ровно и Каменец-Подольск»[xii]
Подальше транспортування ящиків з київськими картинами (у тому числі з твором К.Пуленбурга) від Кам’янця-Подільського до Кенігсбергу у грудні 1943 р., задокументовано у матеріалах Нюрнберзького процесу[xiii].
Таким чином архівні свідчення про долю картини Корнеліса Пуленбурга «Аркадський краєвид» вичерпуються на тому, що її було вивезено з музею німецькою окупаційною владою та транспортовано до Кенігсбергу.
У 1944 р. твір, вивезений управлінням Вінтера, було включено до офіційного «Акту збитку». Цей акт, складений на запит Надзвичайної Державної комісії[xiv], супроводжували альбоми з фотографіями втрачених творів. У розділі «Голландська школа» в одному з них вміщенофоторепродукцію зниклої картини Пуленбурга[xv] .
У 1998 р. картина An Arcadian Landscape увійшла до Каталогу творів західноєвропейського живопису, втрачених під час Другої світової війни[xvi]. У 2003 р. он-лайн версію цього каталогу було розміщено на офіційному сайті Координаційного бюро федеральної служби з репатріації культурних цінностей у м. Магдебург (Німеччина)[xvii].
У травні 2011 року на сайті одного з аукціонів Амстердаму з’явилася інформація про продаж картини К. Пуленбурга (під назвою «Аркадський краєвид з танцюючими німфами» – «Arcadian Landscape With Dancing Nymphs», лот № 55). Попереднє дослідження, проведене у науковому архіві музею Ханенків, а також порівняльна експертиза фотоматеріалів підтвердила ідентичність лоту № 55 з картиною, вивезеною з музею нацистами у 1943 р. Результати дослідження надали адміністрації музею Ханенків підставу за допомогою агенції Art Loss Register призупинити продаж картини до того часу, поки не буде проведено детальнішу експертизу.
У грудні 2012 р. при безпосередньому огляді амстердамської картини було остаточно встановлено її ідентичність з твором, зазначеним у музейній документації протягом 1911 – 1943 рр., та відправленим окупаційною владою до Кенігсбергу у 1943 р.
Твір було повернуто до музею за всебічного сприяння та фінансової підтримки народного депутата України Олександра Фельдмана. З кітня 2015 його можна бачити у постійній експозиції.
Про Корнеліса Пуленбурга
Твір Корнеліса Пуленбурга (Cornelis Poelenburch, Утрехт 1594/1595 – 1667) якісно доповнював ханенківську колекцію картин голландської школи та був одним з провідних експонатів довоєнної експозиції музею. У «Аркадському пейзажі», як і в усій живописній спадщині цього самобутнього художника, яскраво відобразилася новаторська для 17 ст. течія пейзажного живопису – голландський італьянізм.
Разом зі своїм утрехтським вчителем Абрахамом Блумарттом Корнеліс Пуленбург майже 10 років з 1617 - 1626 мешкав в Італії в Римі та Флоренції на службі у Великого герцога Тосканського[xviii]. Він був одним з засновників славетного художнього товариства De Bentvueghels (у перекладі з голландського «Птахи з однієї зграї»). У цю групу входили північани на півдні - голландські та фламандських художники, яки мешкали у Римі між 1620 та 1720 роками. Птахи з однієї зграї славилися не тільки своїми гучними та веселими вечірками на честь Бахуса, але й тим, що ввели нові живописні мотиви та методи, які згодом збагатили та змінили як стриманий голландський живопис так і класичні, дещо ідеалізовані ландшафти художників Італії. За сміливістю живописних експериментів голандських італьяністів можна було б назвати імпресіоністами 17 ст.
У товаристві Бентфогельс (або просто Бент) Пуленбург був відомий як Cornelis van Utrecht та мав прізвисько Сатир (або Brusco, що італійською означає Різкий, або Крутий). Примітно, що одним з персонажів ханенківського «Аркадського краєвиду» є саме Сатир, якого оточують чарівні німфи. Цей образ доволі часто зустрічається й в інших творах художника.
Свого часу Корнеліс Пуленбург був міжнародною знаменитістю. У 1620-21 роках він працював на службі у Козімо II де Медічі – Великого герцога Тосканського, а у 1637 отримав запрошення до Лондона: англійський король Карл І особисто замовив художнику серію картин. Решту свого життя Пуленбург провів у рідному Утрехті. Гільдія живописців двічі обирала його деканом(у 1658 та 1664 рр.)., а місцева аристократія на чолі зі штатгальтером Нідерландів Фрідріхом Генріхом Оранським щедро обдаровувала замовленнями.
Художникпомер в Утрехті 1667 р. й був похований у церкві Святої Магдалeни (Magdalenakerk).
Таємниці «Аркадського пейзажу»
Корнеліса Пуленбурга справедливо вважають одним із засновників «аркадського пейзажу» в голландському живописі. Його краєвиди зазвичай із зображенням околиць Рима, населені міфічними створіннями сатирами, німфами, фавнами пастухами та пастушками отримали таку назву завдяки літературній традиції, яка йде ще від античних поезій Феокріта. Слідом за ним європейські (перед усім італійські) поети оспівували легендарну країну, якою вважали Аркадію – гірську область у Давній Греції, населену безтурботними пастухами й пастушками, що відрізнялися патріархальною простотою звичаїв. Як вважалося, всі жителі Аркадії завжди були щасливими.
Хоча більшість «аркадських пейзажів» Пуленбурга не пов’язана з якимось певним сюжетом, картина з колекції музею Ханенків має дуже відоме літературне джерело. Її створено за мотивами книги «Ейконес» («Картини»). Грецький письменник доби еллінізму Філострат Старший у формі співбесіди вченого-софіста з юними слухачами розповідає в ній про 64 античні картини на міфологічні сюжети. У 17 столітті переклад «Ейконес» був дуже популярним у римському художньому середовищі.
У книзі Філострата, зокрема, йдеться про картину, на якій зображено царя Мідаса, що обпоїв вином Сатира – супутника бога Діоніса. Коли козлоногий п’яниця міцно заснув, пустотливі німфи відтяли в нього пасмо бороди.
Сюжет саме цієї картини вирішив відтворити Корнеліс Пуленбург. Втім, художник розмістив її героїв у пейзажі, створеному на основі власних натурних замальовок з околиць Риму. На тлі мальовничої «аркадської» долини танцюють пастух і пастушка. Вдалині видніються славетні водопади та античні руїни храму Сивіли в Тіволі. Праворуч чарівні німфи кепкують з напівсонного Сатира, поруч із ними – Мідас, представлений у тіарі та з видовженими ослячими вухами. Такі вуха цар дістав від Аполлона як покарання за те, що колись не визнав його першість у легендарному музичному змаганні з пастушим богом Паном.
Цей твір має ще одну таємницю. На звороті дубової дошки є червона сургучна печатка. Вона належить барону Віллему-Вінсенту ван Віттенхорсту (I6I3-I674), палкому шанувальнику рафінованих творів Корнеліса Пуленбурга. Свого часу цей утрехтський колекціонер придбав близько 60 творів художника, і серед них – наш «Аркадський краєвид».
Найближчими аналогіями до картини Пуленбурга з колекції Ханенків є
· твір представлений у зібранні Рейксмузеуму (Амстердам) – «Італійський гірський пейзаж з німфами, за якими спостерігають сатири» (Іnv.nr. SK-A-313; мідь, олія 37,5 x 46; 1627-1667) [xix]
· картина, яка належить до Королівської колекції в Англії :«Південний пейзаж з музикантами, німфами та сатирами, які танцюють» (Іnv.nr. RCIN 405629; 39,2 x 63; праворуч внизу монограма та дата: C.P.F 162 (4 або 7)[xx]
· «Аркадський пейзаж з пастухами, які танцюють», що проходив у антикваріаті (дерево, олія 36,2 x 47,3 монограма : C P[xxi]
[i]Б.И. и В.Н. Ханенко. «Собрание картин итальянской, испанской, фламандской , голландской и др. школ» Издание второе, исправленное и дополненное. Киев. Типография С.В. Кульженко, 1988г.
[ii]Collection Khanenko a Kiew. Tableaux des ecoles neerlandaises. Seconde Livraison. Kiev, 1911. – табл. 51. «Cornelis van Poelenbourgh 1586-1667. Sylene et bacchantes dans un paysage».
[iii]Архів з обліку та збереження. Старі інвентарні описи музейного зібрання. 1925 – 1946 рр. Справа №1а/33. Інвентарна книга №2. Інв. №№ 2477- 5365 – (459 арк.) – арк.32.
[iv]«№ 366. «Аркадський краєвид»; К. Пуленбурга, Голанська школа полов. XVII ст. Х.». Музей мистецтва української академії наук. Каталог, упор. С.О.Гіляров. – К. Видання Музею мистецтва Української Академії Наук – 1927. – С. 39.
[v]«198. К. Пуленбург, 1586-1667. «Аркадський краєвид». О.д. 0,60х0,92. Інв. 2610. Кол. Хан.» Музей мистецтв Всеукраїнської академії наук. Каталог картин, упор. С.О.Гіляров. – К. Всеукраїнська Академія Наук – 1931. – С. 28
[vi]Твір Корнеліса Пуленбурга в інтер’єрі залу на першому поверсі (сучасне приміщення меморіального кабінету родини Ханенків). Відбиток з фотонегативу на склі. 30-ті рр. 20 ст. Фотоархів музею.
[vii]«Список картин музея западного и восточного искусства в киеве, отправленных на хранение»
Науковий архів. Опис 1. Справа 11, од.зб. 76. Списки экспонатов, подготовленных к эвакуации во время Великой отечественной войны 1941 – 1945 гг.. Акты упаковки их в ящики и прибытие экспонатов к месту назначения. 1940 - 1944 (136 арк.). С. 53.
[viii]Німецькі розписки про вилучення картин (рукопис німецькою мовою)
Архів з обліку та збереження. Опис 4. Музейні предмети, що обліковуються окремо. Справа 18, од. зб. 4 Акты об ущербе, нанесенном Государственному Музею западного и восточного искусства во время немецкой оккупации. – 1944 -1948 гг. (72 арк.) – арк. 30 – 38.
[ix]ЦДАВО України, ф. 3206, оп. 5, спр. 8, арк. 74 зв.-75
[x]C.Гиляров. «Приложение к материалам о похищенных гитлеровцами художественных ценностях музея западного искусства»
Архів з обліку та збереження. Опис 4. Музейні предмети, що обліковуються окремо. Справа 18, од. зб. 4 Акты об ущербе, нанесенном Государственному Музею западного и восточного искусства во время немецкой оккупации. – 1944 -1948 гг. (72 арк.) – арк. 24-25.
[xi]ЦГАВОВУ (Центральный государственный архив высших органов власти и управления Украины, Киев), фонд 3206, справа 8, оп. 5, стор. 120 – 121. Ці документи були знайдені О.М. Рославець, яка посилається на відповідний архівний документ у тексті своєї доповіді «Київський музей західного і східного мистецтва в роки Великої Вітчизняної війни». // Ханенківські читання. Випуск 4. Київ 2002. С. 89.
[xii]См. примітку 7, арк. 25.
[xiii] Див. примітка 10. У посиланнях до публікації О.М. Рославець: 12. Нюрнбергский процесс. Сборник материалов в 8-ми томах. Москва. Юридическая литература. 1990. Т.4, стр. 414.
А також: Nuremberg Document NG-4353. Roll (microfilm)№ 44, Records of the United States Nuernberg War Crimes Trials. Captured German and Related Records on Microform in the National Archives. (Washington, USA). Електронну версію мікрофільму люб’язно надано американською дослідницею пані Патріцією Кеннеді Грімстед науковим співробітником центру Девіса з вивчення Росії та Євразії при Гарвардському університеті.
[xiv]«№ 129, инв.№ 2610, Корнелис Пуленбург (1586-1667) – «Долини Аркадии» м.д. 38,5 х 71,5»
Акт збитку «Список картин, принадлежащих Государственному музею западного и восточного искусства г. Киева, находящегося в ведении Комитета по делам искусства УССР, похищенных немецко-фашистскими оккупантами». (машинопис).
Архів з обліку та збереження. Опис 4. Музейні предмети, що обліковуються окремо. Справа 18, од. зб. 4 Акты об ущербе, нанесенном Государственному Музею западного и восточного искусства во время немецкой оккупации. – 1944 -1948 гг. (72 арк.) – арк. 9.
[xv] У написі під фотографією назву картини було дещо змінено:
«Корнелис Пуленбург (1586-1667). Cornelis Poelenburgh
1) «Долины Аркадии» № 2610 м.д. 38,5 х 71,5
(Col. Kh № 51)»
Науковий архів. Опис 2. Спр. 12, од.зб. 8. «Альбом фотографий с картин музея, вывезенных немецкими оккупантами во время Великой Отечественной войны 1941-1945 гг. Голландская школа.» – 1944 р. (37 арк.) – арк. 4
[xvi]Poelenburgh, Cornelisvan
(1586-1667)
207. An Arcadian Landscape
To the right on a hilly landscape Silenus four Bacchantes and satyrs. To the left are the shepherd and a shepherdess, dancing.
Oil on panel 39x71……………………… Inv.2610
Каталог творів західноєвропейського живопису, втрачених під час Другої світової війни. «Catalogue of Works of Western European Painters Lost During Second World War», by O. Roslavets, Kiev, ComPolis, 1998. P. 60-61.
[xvii]Федеральна Координаційна Служба з репатріації культурних цінностей (Німеччина):
www.lostart.de
Пряме посилання на картину К. Пуленбурга:
[xviii]Біографічні відомості про К. Пуленбурга подані на основі матеріалів Інституту історії голандського мистецтва RKD: http://www.rkd.nl (Poelenburch, Cornelis van) та N. MacLaren, r. Ch Brown. National Gelery Catalogues. The Dutch Shool 1600 – 1900. by London.1991.v.I. p. 309.
[xx]Тамо ж
[xxi]Sotheby's, New York, 2000-01-28, lotnr. 33.
Автор: Заступник директора з науково-дослідної роботи Національного музею мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків - Олена Живкова
Якби для музейних пам’яток України існував конкурс на кшталт «Експонат року», цьогоріч першу номінацію беззаперечно отримала би картина з Музею Ханенків, а саме - «Аркадійський краєвид», що належить пензлю Корнеліса Пуленбурга. Адже драматична історія цього твору пов’язана з перемогою над нацизмом, 70-ту річницю якої у травні святкуватиме весь світ.