Вхід для користувачів
 




28 липня 2017

В. МАЯКОВСЬКИЙ. ВИБРАНІ ТВОРИ (переклад за ред. М. Семенка). Репринтне відтворення книги 1933 р. (Вид.«Дух і Літера», 2017)

ПАНФУТУРИСТИ. РОЗСТРІЛЯНЕ  ВІДРОДЖЕННЯ

Репринтне відтворення цієї книги, що мала вийти у 1933 р. здійснено видавництвом «Дух і Літера» у 2017 р.


 

ПРО ЗБІРКУ

Редактором і упорядником цієї книги був Михайль Семенко — поет доби Розстріляного відродження, основоположник і теоретик українського футуризму (панфутуризму), редактор багатьох видань, засновник (1921 р.) у Києві АсоціаціЇ панфутуристів (Аспанфут) — першої масової літературної організації в Україні. До організації увійшли відомі українські письменники.     Починаючи з 1927 М. Семенко очолював створену ним футуристичну організацію "Нова ґенерація" і видавав однойменний футуристичний журнал.  Крім давніх адептів футуризму до організації увійшли молоді поети, белетристи, критики.

Харківське видавництво ЛіМ (Література і Мистецтво)  1933 року підготувало  до видання книгу «В.МАЯКОВСЬКИЙ. ВИБРАНІ ТВОРИ, перший том, переклад з російської за редакцією М.Семенка».    Планувалося 3-томне видання. Більшість перекладів цієї збірки належали поетам, що виступали на сторінках журналу Нова ґенерація.

Рукопис передали до  Києва в Шосту друкарню де встигли вже зробити оборку, але заарештували одного з авторів – Дм. Загула, члена літературної організації «Західна Україна», звинуваченого в націоналізмі. Оборку книги було наказано знищити.

Мій батько- Євген Дроб'язко у 1920-ті роки працював коректором саме у Шостій друкарні. Побачивши серед перекладачів прізвище свого колишнього   побратима, друкарі зробили для нього один відбиток, - перші шість з восьми можливих друкарських аркушів. Отже, задумане М. Семенком та видавництвом ЛіМ відтворилося через 84 роки.

Шість з дев’яти перекладачів цієї збірки було розстріляно або замордовано в таборах. Це – Олекса Влизько, Анатолый Волкович, Дмитро Загул, Іван Маловічко, Михайль Семенко, Ґео Шкурупій.

Лев  Дроб’язко

 

 

Далі наведено один з творів цієї збірки

 

                  Володимир Маяковський

 

                      Борг Україні

 

«Знаете ли вы

Украинскую ночь?

Нет,

Вы не знаете украинской ночи!»

 

Тут

       небо

                від диму

                            стає як горно

і стяг

          зорею пятикутнею полоще.

Де горілкою,

                       відвагою

                                       і кров’ю

Запорізька

                 вирувала Січ,

дротів уздою

                       загнуздають Дніпров’я,

Дніпро

             турбінам

                               кине клич.

І Дніпро

               по вусах-дротах

електрикою

                     тече по корпусах.

Адже, рафінада

                        і Гоголеві принада.

 

                   *     *

                       *

 

Ми знаєм

                чи палить

                                  чи пиячить Чаплін,                    

ми знаєм

                Італії безрукі руїни,

ми знаєм,

                 як Дугласова

                             краватка краплена.

А що ми знаєм

                           про лице України?                

Руський знанням

                             не здивує

                                             площ –

тим, хто поруч,

                          пошани мало, -    

знають от

                 український борщ,

знають от

                 українське сало.

І з культури

                     зірвали опеньки:

крім

        двох

                уславлених Тарасів –

       Бульби

              й відомого Шевченка –

нічого не витягнеш,

                 скільки не старайся,

А коли притиснуть –

                  зніяковіє розою

і висуне

              аргументи нові:

візьме й розкаже

                пару курйозів

–       анекдот

         української «мови».

Говорю собі:

                 товаришу москалю,

 для України

                      жартів замало.

Вивчіть цю мову

            на прапорах,

                    лексиконах алих, -

ця мова величава і проста:

«чуєш, сурми заграли,

час розплати настав…»

хіба може бути

              заїжджене

                           й тихше

за слово

              роздріпане

                      «Слишіш»?

Я

   чимало слів придумав вам,

зважуючи їх,

             одного хочу лиш, -

щоб віршів

всіх

моїх

    слова

стали повноважними,

            як слово «чуєш»?

                *      *

                    *

 

Важко

           людей

                      обстругать в одну річ,

звисока

              не примружуй очі.

Чи знаємо ми українську ніч?

Ні,

      ми не знаємо української ночі!

 

Переклав Ґео Шкурупій

 

Ґео Шкурупій (1903 – 1937) -  український письменник, представник напряму панфутуризму. Мешкав у Києві.

У грудні 1934 року його заарештовано за звинуваченням у належності до «київської терористичної організації ОУН». У справі Шкурупія було проведено два судових засідання військового трибуналу на яких він категорично заперечував висунуті звинувачення. Але суд виніс вирок: десять років ув’язнення у виправно-трудових таборах з подальшим трирічним ураженням у політичних правах і конфіскація майна. Відбував покарання на Соловках. Проте й у таборі за ним велося постійне спостереження.

Навожу уривки з доносів стосовно Шкурупія, що досі зберігаються в таємних архівах КДБ-СБУ:

 

                                                                                                                  Сов. Секретно

.

                                    АГЕНТУРНЫЕ    Д О Н Е С Е Н И Я

                            группы СПО III-й Части 8-го Соловецкого Отделения ББК

 

С/о. "Бойцов"                  З/к.ШКУРУПИЙ, Георгий Данилович, 1903 г. рожд., осужд.

13/X-35 г.                    ВТ по ст. 54-2-8, сроком на 10 лет, к/ср. в 1944 г., писатель,

раб. св. №4                  имеет связь с зк. ДОВГИЙ, Константином Саввичем, 1897 г.,

                                     осужд. Тр. ОГПУ СКК по ст. 58-8-10, срок 10 лет, к/ср. в 1944 г.

                                     работал в издательстве, с з/к. ЗОЗУЛЯК, Иосифом Тихонови -

                                     чем, рожд. 1900 г., осужд. ОГПУ по ст. 54,-2-4-6-8, срок 10 л.

                                     Все между собой тесно связаны: Шкурупий писал свои произ -

                                     ведения, в которых проталкивал антисоветские выпады; Дов -

                                     гий, работая в редакции Наркомпроса, проталкивал это через

                                     печать; Зозуляк и Довгий в бытность работы в НКП, выписыва -

                                     ли из-за границы ненужных людей, благодаря чему впустую

                                     расходовали народные средства. Все вместе говорят, а осо -

                                     бенно подчеркивает Зееберг, что если бы был жив Скрипник,

                                     то их бы в лагерь не посадили, т.к. все они пользовались у

                                      Скрипника авторитетом, который им доверял и, подпав под их

                                      влияние, делал то, что они скажут, в данном случае выписка

                                     ненужных людей из-за границы.

                                              

                                                МЕРОПРИЯТИЯ: Источнику "Б" поручено вести дальней -

                                                                             шую проработку дальнейших лиц, устанавли-

                                                                             вая их связи на воле и в лагере.

                                                          ---------

 

"БОЙЦОВ"               З/к. СЛЮСАРЕНКО, Алексей Андреевич, 1891 г., осужд. ВТ УВО по

    35 г.                   ст. 64-Д-8-11 (подчеркнутый текст неразборчив), срок 10 лет                                                                                                                                            

    св. № 4.                                          <>На лагпункте з/к. Слюсаренко

                             связан с з/к. Шкурупий, Георгием

                            Даниловичем, осужд. ОГПУ по ст. 54-2-8, сроком на 10 лет, с   

                            которым вместе живет и кушает.

                                                           ---------

 

.БОЙЦОВ.          

(1935) г.              

… Будучи на 3 л/п. врачом з/к. Михенко покровительст-

вует Шкрупию, в сентябре м-це он положил его в лазарет и

здорового держал в лазарете и после выпуска из лазарета

                               устроил работать в прорабке…

 

  МЕРОПРИЯТИЯ: С/с. "Б" поручено вести дальнейшее наблюдение

                                  за фигурантами.

                                                             ---------

Стеження велося не тільки за Шкурупієм, який знаходився у таборі, а і за його родиною, яка, на той час, була на волі:

 

С/О "МАКСИ-

МЕНКО"                                                       

29/VIII-35 г.                                                  

Раб. св. 11

от 4/IX-35 г.                   Поповский сообщает, что у него в редакции

                                была мать Шкурупия, с просьбой посодействовать

                                в смысле устройства ее сына метран[п]ажем в Ти -

                                пографии БПК.

                                         Поповский никак не может понять, почему она

                                обратилась к нему и предполагает, что она буду -

                                чи у сына в 3 отделении, виделась там с [ ]нистрен -

                                ко, а тот рекомендовал ей обратиться к Поповс -

                                кому. 

                                         Поповский сказал ей, что ничего не может

                                сделать для Шкурупия и рекомендовал ей нигде в

                                дальнейших ее ходатайствах не упоминать его

                                имени. Поступил он  это с целью избавить себя от

                                дискредитации…

25 листопада 1937 року «особлива трійка» переглянула справу ҐеоШкурупія й винесла новий вирок: розстріл. Вирок виконано 8 грудня 1937 року.

            


 




Коментарі

 


RSS 2.0 contacts home