Вхід для користувачів
 




28 травня 2014

Олександр Марков. Гуго фон Гофмансталь. Переклади

Про перекладача.

Олександр Марков  (нар.1970, Харків)  - лікар-нейрохірург. 

Закінчив 1993 Харківський медичний інститут. Працює нейрохірургом в Харківській лікарні швидкої допомоги, провідний науковий співробітник Інституту неврології та психіатрії. Захоплюється поезією та перекладами  останні 20 років.    

Олександр Марков. Гуго фон Гофмансталь. Переклади

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гуго фон Гофмансталь

Терцини про минущість
 

Їх подихи ще зникнути не встигли
Недавні дні ви де? бо вас не чути,
Розтанули, пішли або простигли?

Не осягне оце мій мозк дряхлий
Та привід є жахливіший ніж смуток
І термін для всього що є - малий

Не втримати "Я" власного, вже ні
Цій "Я" він зник, він став собака злий,
Не впізнає, та й шкіриться мені

Та прозріваю я крізь сутінь той
Що пращури, родина у труні
Волосся як моє вони зі мной

Волосся як моє одне зі мной


                     ****



 

Час плине. На блакитній гладі моря

Смерть залишає істину одну

Вона сумна та в ній немає горя

 

Дівчатка що прокинулись від сну

Тремтять в тиші їх чуть серцебиття

Очима споглядають глибину

 

Та відчувають як їх суть життя

Струмує з них в рослини та вбирають

Свій лоб блідий вінком із забуття

 

Немов святі що кровію стікають 

                     ****

Відвідує мене вві снах жінка

Що не пізнала справжнього кохання

Й тому як майже дівчина вона

 

Й супутниця в моєму існуванні

В дорозі поруч, в сутінках порожніх

У передгір’ї там де від торкання

 

Дурманних квітів захмеліти можна

Опівночі. Стежка в кінці якої

Рясніють дзеркалом ставки, з них свідчить кожний,

 

Що то не дзеркала ганьби людської

Ті дзеркала - то наша є знемога

В ночі у невагомості мякої

 

І душі - сестри в зверненні до Бога

З глибин черпають кришталеву смуту

Буття затверджує свою в них перемогу

 

В кривавій бійці шаблею здобуту 




Коментарі

 


RSS 2.0 contacts home