30 грудня 2011

Д. Горбачов. О, ОЛЯ!

 

  

Перелік міжнародних премій за її фільми зайняв би надто багато місця, тому ми цей перелік опускаємо. Я був викладачем в Театральному інституті, де вчилася майбутня номінантка. Вона показувала свої вірші, в яких буквально вражала витонченість. На кінофестивалі «Молодість» 1986 вона  одібрала Гран-Прі, і журналістка запиталася в неї про вчителів. «Левін, Горбачов і Тарковський» - відповіла вона. Високоідейна журналістка проказала: «Гарні вчителі – Ленін і Горбачов. А причому ж тут Тарковський? ». – Не Ленін, а Левін (кінознавець) - каже Самолевська. -  А причому ж тут Горбачов? – Не Михайло Сергійович, а Дмитро Омелянович (тобто я, автор цих рядків).

     

  

 

 

 

Творчий діапазон Олі – діонісійський, тобто мінорно-мажорний. Вона однаково майстерна і в трагічному, і в комічному жанрі. А ось і приклади:

         ПАР-ТОРГ

Почему так стремятся в райком,

даже если райком тот – с душком?

Слугам служит райком тот райком.

не печалится он ни о ком.

 

Ну, а если закрыт тот райком,

значит все устремились в обком.

 

Но об ком ты? Об ком ты? Об ком

так заботишься, сытый обком?

Гимны «Правде» с трибуны исторг

наш торгующий паром парторг!

                            (1980, Київ)

 

          

                   ПОКА

…но прощаемся.

                   Обнимешь,

скажешь: «С Богом! Всё…

Пока!...»

И – отступишь.

                  

                   И – отхлынешь.

И замрёт моя рука…

 

Белый свет располовинен

и вибрирует пока

на тончайшей пуповине

телефонного звонка.

 

Робко Бога попросила:

- Воскрешенье повтори…

 

Эти ливни – что за сила! –

эти отсветы зари

сердце мне разворотили

и подвесили его

на звенящей паутине

ожиданья моего…

 

И молящие растенья

ливня ждут и ветерка -

как прожить без воскрешенья?

Я воскресну!

                   Но пока....  

---