Вхід для користувачів
 


  • 11 серпня 2017 Д.Горбачов, П. Утевська. Нариси з історії українського живопису. Нарис 11. АНДРІЙ РУСИН
  • 6 липня 2017 "О главном раввине замолвите слово" - интервью с Артуром Рудзицким

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

    «Шабат в доме моего отца», худ. Иосиф Вайсблат                                                         Рав Нухим Вайсблат.

     

    Имя Нухима Вайсблата сегодня мало что говорит украинскому еврею. Между тем главного духовного раввина Киева называли в начале прошлого века а-рав а-Гаон и ценили не только за глубокие познания в Торе (Вайсблат был автором ряда галахических трудов), но и широту интересов и многогранность таланта. О создателе «Вечного календаря», приятеле Шолом-Алейхема и основателе известной еврейской династии мы говорим с его правнуком, историком искусства, президентом Ассоциации Европейских журналистов Артуром Рудзицким.

  • 28 травня 2017 Д.Горбачов, П. Утевська. Нариси з історії українського живопису. Нарис 10. ЖУРБА і РАДІСТЬ - ДВОБІЙ (Олександр МУРАШКО)
  • 15 травня 2017 "САДИ АДОНІСА". Мала антологія світової поезії в перекладах Назарія НАЗАРОВА

    Передмова

    Ця книга перекладів – це поетичний требник.

    Ставалося, що чужі голоси, яким було вже кілька тисяч чи кілька сотень років, говорили так виразно про щось настільки сучасне і буттєво важливе, що дати їм сказати щось крізь себе було найкращим рішенням. Усі слова уже були чиїмись, однак якби ж тільки слова! Старовинна побожність культів вегетативного божества жива в нашій свідомості сьогодні і ненароком пробивається крізь нашарування новітніх релігій. Тому ліричний сюжет антології – це смерть і світле воскресіння життєвої сили, яку втілювали то шумерський Думузі, то фінікійський Тамуз, запозичений греками, як Адоніс, то Христос. Їхні міфологічні життєписи і досі становлять прихований узірець для переживання наших власних життів. Адже для людини сучасної, мешканця міських територій, украй важливо мати на кого взоруватися, коли вона плаче чи вона сміється. На щастя, у світовій поезії багато текстів, які допомагають плакати і сміятися згідно з природними ритмами, радіти і сумувати відповідно до періодів обертання планет і сузір’їв. І епітафії Адоніса, і «Трени» Кохановського над донькою, і ностальгійні вірші Кавафіса над візантійськими хроніками – це вияв того ж почуття згасання і відновлення сил, які відбуваються з людьми й епохами відповідно до одвічних циклів кліматичних і історичних змін. Врешті, немає необрядових віршів. Кожен вірш – це маленький індивідуальний ритуал переходу, переродження. Саме тому назву цій малій антологій дав грецький звичай, що належав до культу вегетативної сили: напередодні Адонісій, свята Адоніса, висаджувати в кошики квіти і насолоджуватись їхньою швидкоплинною красою.

    Ці кошики і називали «садами Адоніса».

  • 18 квітня 2017 Александр ПАРНИС Неожиданная встреча читателя с поэтом (Григорий КОЧУР об Осипе МАНДЕЛЬШТАМ) 1

    Эту публикацию посвящаем дню рождения А.Е.Парниса

    Мандельштам не хочет разговаривать стихом, –  это прирожденный певец, и признает он не чтение стихов, а только патетическую  декламацию; его идеал–театр Расина, когда "Расплавленный страданьем крепнет голос, И достигает скорбного закала Негодованьем раскаленный слог...“

                                                                                  М.Волошин. Голоса поэтов (1917) 

  • 1 березня 2017 Перша програма циклу СВІДОЦТВА ЕПОХИ – Олександр ЗЛОТНИК

    СВІДОЦТВА  ЕПОХИ - цикл програм присвячений видатним вітчизняним діячам культури, мистецтва, науки.

    Керівники проекту -  Артур  Рудзицький та  Микола Короткий

  • 14 лютого 2017 Дмитро ГОРБАЧОВ «Слідами українських авангардистів в Києві»

    Я розповім про трьох українських художників - геніїв світового мистецтва, які вплинули на мистецтво світу кардинально. Це, передусім, Малевич – безперечно найвидатніший киянин. Потім я поговорю ще про Архипенка, Пікассо від скульптури, який зробив переворот у світовій скульптурі. Від нього всі йдуть: Мур, Джакометті і так далі. А третя, це – Олександра Екстер, яка прислужилася  світовій сценографії. Повсюди зараз, де є конструкції, обігрується весь куб сцени,може, уже і забули в світі, хто розпочав, хто запропонував це - щоб не тільки ходили по планшету, знаєте, як по землі, ото повзаємо, а в небо ніяк не можемо сягнути. А в театрі - вона сказала: «Чого це ви повзаєте по планшету, коли є цілий куб не обіграний?» Почалися конструкції і так далі, ідея всеосяжності такої йшла від Екстер. І всі ці ідеї зародилися в Києві. Оця трійка, значить.

  • 18 січня 2017 Ірина МЕЛЕШКІНА Мойсей Гольдблат – останній художній керівник Всеукраїнського «ГОСЕТу»

    Мойсей (Мойше) Ісакович Гольдблат – актор, режисер театру і кіно – був ключовою фігурою єврейського театру в Україні. В його творчій біографії відбилася історія всього національного театру.

  • 20 грудня 2016 Два рассказа И.-Л.Переца в переводе Владимира Вайсблата (1882-1944)
  • 16 грудня 2016 Маркіян ФІЛЕВИЧ „УКРАЇНСЬКА АБЕТКА“ ГЕОРГІЯ НАРБУТА



    Дослідники творчості Георгія Нарбута одностайно стверджують, що „Українська абетка“ займає визначальне місце у творчості художника. Федір Ернст та Павел Нерадовський називають її „лебединим співом“ нарбутового петербурзького періоду [1, с. 23; 2, c. 58].


    Таранушенко влучно називає „Абетку“ „пікантним сполученням української реальности з екзотикою та фантастикою“ [3, с. 90.].


    Цей твір позначає собою поворотний момент у творчому та особистому житті художника. З одного боку ця серія графічних робіт демонструє вершини, котрих сягнув Георгій Нарбут протягом дясяти років своєї кар'єри художника-ілюстратора в столиці Російської імперії. А з другого боку „Українська абетка“ віщує переломний момент, що настає у творчості митця з його переїздом до України. Це перший масштабний твір Нарбута, в котрому він виразно виявляє власну національну ідентичність.
 


RSS 2.0 contacts home